КІЛЬКІСНЕ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НЕБЕЗПЕКИ КІБЕРНЕТИЧНИХ ЗАГРОЗ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Автор(и)

  • Юрій Іванович Вілюха

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2017-30-3-9-13

Ключові слова:

інформаційно-телекомунікаційна система, кібернетична загроза, критичність складових ІТС

Анотація

У статті розглядається приклад кількісного оцінювання рівня небезпеки кібернетичних загроз інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ІТС) на прикладі ІТС оперативного угруповання військ з урахуванням рівня критичності складових ІТС як об’єкта захисту від кібернетичних загроз. Автором статті при розробці методичного підходу до оцінювання рівня небезпеки кібернетичних загроз враховується не тільки саму загрозу і імовірність ії появлення але й критичність складових ІТС щодо впливу кібернетичних загроз і можливий збій у функціонуванні ІТС та збиток в обміні інформації

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-27

Номер

Том 30 № 3 (2017)

Розділ

Теоретичні основи створення і використання інформаційних технологій

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.