Загальні положення методики оцінювання рівня воєнної небезпеки на основі таксономічних методів
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2019-34-1-29-36Ключові слова:
воєнно-політична обстановка, національна безпека, воєнна небезпека, оцінюванняАнотація
В статті запропоновано застосування методики оцінювання рівня воєнної небезпеки держави. Зосереджується увага на гострій потребі у виробленні єдиного уніфікованого підходу до опису складових геополітичних процесів та формалізації процедур опису їх впливу на рівень воєнної небезпеки держави. Сформульована можливість використання математичних методів багатомірного порівняльного аналізу чинників, що суттєво впливають на рівень воєнної небезпеки.
29
Проведений огляд існуючих наукових досліджень та публікацій фахівців у галузі стратегії національної безпеки з питань дослідження загроз національним інтересам у воєнній сфері засвідчив, що існуючі підходи достатньо грунтовні та актуальні. У проведених дослідженнях воєнна небезпека, як фуднаментальне поняття воєнної науки, є основою досліджень та розглядається як потенційна можливість будь-якої держави (групи держав) застосування воєнної сили для вирішення міждержавних протиріч. Воєнна небезпека існуватиме завжди поки існують конфлікти інтересів держав, а її рівень визначатиметься характером існуючих протиріч та наявністю матеріальної бази для ведення збройної боротьби. В той же час, існує певна неоднорідність поглядів фахівців на поняття воєнної небезпеки держави та відсутність однозначності щодо визначення її місця у системі забезпечення національної безпеки. Тому, це обумовлює необхідність застосування адекватного науково-методичного апарату оцінювання і прогнозування воєнно-політичної і воєнно-стратегічної ситуації з метою розроблення конкретних пропозицій щодо підтримки необхідного рівня воєнної безпеки держави.
Представлена методика дозволяє на основі всебічного аналізу міждержавних відносин у політичній, економічній, воєнній, релігійній та інших сферах одержувати кількісні оцінки рівня воєнної небезпеки та ризиків розв'язання збройного конфлікту з боку інших держав.
Застосування даної методики є запорукою вироблення ефективних управлінських рішень в інтересах забезпечення прийнятного рівня воєнної небезпеки та визначення заходів щодо зниження напруженості у стосунках між державами.
Посилання
1. Sahaniuk F.V. Sektor bezpeky i oborony Ukrayiny: stratehichne kerivnytstvo ta viyskove upravlinnia: monohrafiia (2018) [The Ukrainian Security and Defense Sector: Strategic Leadership and Military Management: A Monograph]. Kyiv – 230 [in Ukrainian].
2. Rusnak I.S. Voienna bezpeka Ukrayiny u svitli reformuvannia sektora bezpeky i oborony (2015) [Military security of Ukraine in the light of the reform of the security and defense sector]. Nauka i oborona, 2, 9 – 14 [in Ukrainian].
3. Horbulin V.P. “Hibrydna viyna” yak kliuchonyi instrument rosiyskoyi heostratehiyi revanshu (2014) ["Hybrid War" as a key tool for Russian geostrategy of revenge]. Stratehichni priorytety, 4 [in Ukrainian].
4. Syrotenko A.M. Metodyka proektuvannia neobkhidnykh spromozhnostey skladovykh intehrovanoho potentsialu protydiyi zahrozam na vykonavchomu rivni (2017) [The necessary abilities of integrated capacity designing methodology for responding to threats at the executive level], 3 (81), 48 – 56 [in Ukrainian].
5. Duz-Kriatchenko O.P. Osnovy stratehiyi natsionalnoyi bezpeky ta oborony derzhavy (2015) [Fundamentals of the National Security and Defense Strategy] Kyiv, NDUU, 620 [in Ukrainian].
6. Bohdanovych V.Y. Teoretyko-metodolohichni osnovy zabezpechennia natsionalnoyi bezpeky Ukrayiny: monohrafiya: u 7 t. T.1. Teoretychni osnovy, metody y tekhnolohiyi zabezpechennya natsionalnoyi bezpeky Ukrayiny (2012) [Theoretical and methodological bases for ensuring national security of Ukraine]. Kyiv, 548 [in Ukrainian].
7. Voyenna doktryna Ukrayiny. Zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 24 veresnia 2015 roku № 555/2015 [Military doctrine of Ukraine. Approved by the Decree of the President of Ukraine dated September 24, 2015, No. 555/2015] [in Ukrainian].
8. Kosevtsov V.O., Telelym V.M., Shevchenko V.I. Otsinka stanu voiennoyi bezpeky Ukrayiny (1998) [Assessment of the state of military security of Ukraine]. Nauka i oborona, 2, 3 – 6 [in Ukrainian].
9. Bohdanovych V.Y., Manachynskyi A.Y. Metodolohicheskiie osnovy sistemnyh issledovaniy problem voiennoy bezopasnosti hosudarstva (2001) [Methodological foundations of systems research on the state’s military security]. Kyiv, 172 [in Russian].
10. Kosevtsov V.O. Ukrayina v systemi viyskovo-politychnykh vidnosyn z susidnimy krayinamy: kilkisnyi vymir (1996) [Ukraine in the System of Military-Political Relations with Neighboring Countries: Quantitative Dimension] Kyiv, NISD, 40 [in Ukrainian].
11. Kosevtsov V.O., Binko I.F., Matviievskyi O.M. Metodychnyi pidhid do analizu y otsinky rivnia natsionalnoyi bezpeky ta yiyi skladovykh (1995) [Methodical approach to the analysis and assessment of the level of national security and its components]. Nauka i oborona, 1, 74 – 77 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.