Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони

Удосконалена методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства Оборони та Збройних Сил України

2022-12-24T09:25:04+02:00

Зміст статті полягає в оцінюванні ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка надає змогу приймати більш обґрунтовані управлінські рішення. На даний час існують методичні підходи, які дозволяють провести оцінювання ефективності інформаційної безпеки однак в них не враховано показники безпеки інформації: цілісність, конфіденційність та доступність.

Метою статті є обґрунтування методики оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка на відміну від існуючих враховує показники безпеки інформації.

У статті запропоновано один з підходів щодо оцінки ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України.

Враховуючи швидкоплинність та інерційність процесів, що відбуваються в системі забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, запропонований підхід дозволяє в короткий термін визначити ефективність її функціонування та вжити заходів для оперативного реагування на виявлені загрози.

За своєю суттю методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України має певну послідовність, а саме: визначення множини вхідних даних для оцінювання ефективності функціонування системи, оцінювання частинної ефективності функціонування системи за чотирма групами обраних критеріїв, оцінювання ефективності функціонування системи.

Оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями

2022-12-12T16:00:55+02:00

Планування вогневого ураження противника здійснюється на підставі результатів оцінювання очікуваної ефективності знищення його об’єктів. Противник часто застосовує хибні цілі для приховування своїх об’єктів. Це обумовлює необхідність урахування особливостей виявлення і розпізнавання хибних цілей засобами розвідки під час оцінюванні ефективності ураження об’єктів, що розглянуто у статті.

Прийнято, що процес ураження об’єкта містить послідовне виконання завдань виявлення, розпізнавання і знищення об’єкта, які характеризуються відповідними ймовірностями. За показник ефективності прийнято математичне сподівання кількості уражених об’єктів.

У статті наведена методика оцінювання ефективності ураження об’єктів, що приховуються хибними цілям. Виявлення об’єкта (хибної цілі) в районі розвідки має випадковий характер. Тому при визначенні імовірності виявлення необхідно ураховувати імовірність отримання контакту засобу розвідки з об’єктом або хибною ціллю. У розробленій методиці імовірність отримання контакту засобу розвідки із об’єктом (хибною ціллю) пропонується визначати із урахуванням енергетичного коефіцієнта, який залежить від дальності виявлення об’єкта (хибної цілі) і висоти польоту розвідника. Це дає можливість більш обґрунтовано визначати імовірність виявлення об’єктів (хибних цілей) засобом розвідки. Імовірність розпізнавання об’єктів і хибних цілей у методиці вважаються заданими. Імовірність ураження об’єкта визначається із урахуванням кількості боєприпасів, що призначається на один об’єкт.

Також методика дозволяє оцінювати витрати боєприпасів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Показана суттєва залежність витрат боєприпасів від імовірності розпізнавання хибних цілей та кількості їх використання для приховування об’єктів.

Розроблену методику більш доцільно застосовувати під час обґрунтування нарядів засобів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Методика також може використовуватися для обґрунтування вимог до засобів розвідки і визначення їх характеристик. Працездатність методики показана на прикладі оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями, при застосуванні для їх розвідки безпілотного літального апарату.

Розробка моделі прийняття рішення з використанням гнучких методологій

2022-12-24T10:42:21+02:00

У статті розглянуто вимоги до розробки системи підтримки прийняття рішення з використанням бази знань в залежності від положення Стратегічного оборонного бюлетеня України, формалізованого процесу прийняття воєнного рішення на основі стандартів НАТО та особливостей архітектури C4ISR. З точки зору проектування програмного забезпечення враховано стандарт направлений на процеси і організацію життєвого циклу ІС та маніфест гнучкої розробки. Розглянуті вимоги являються частковим переліком, який необхідний для побудови діаграм структури та поведінки, які описують автоматизоване управління військами на основі визначених принципів управління, ознак класифікації та базових функцій систем в країнах – членах НАТО. Розроблена функціональна модель процесу управління військами з використанням положень С4ISR, яка враховує послідовність виконання процесу ППВР та дозволяє дослідити вплив кожної підсистеми на загальний результат.

Враховуючи формуляри програмного комплексу “Віраж-Планшет”, визначено кількісні показники інформації про повітряні об’єкти та засоби повітряного нападу які використовуються особою яка приймає рішення. Оцінена кількісна міра інформації, яка використана для визначення точок прийняття рішення відносно повітряних об’єктів які супроводжуються.

Удосконалення моделі міжсистемної взаємодії радіоелектронних засобів системи державного впізнавання і мереж мобільного зв’язку технології LTE у смузі частот 1427-1532 Мгц

2022-12-24T11:25:09+02:00

У роботі проведено аналіз та прогнозування електромагнітної сумісності системи державного впізнавання яка використовуються у Збройних Силах України та мережі мобільного зв’язку стандарту LTE. Визначено метод розробки моделей взаємодії озброєння, військової техніки ПС ЗС України та радіоелектронних засобів (РЕЗ) мережі мобільного зв’язку стандарту LTE у визначеній смузі частот для виявлення тенденції в напрямку розвитку та вдосконалення радіолокаційних систем з активною системою запиту та відповіді (свій-чужий) які використовуються в системі державного впізнавання у Повітряних Силах Збройних Сил України, що забезпечить належну завадостійкість військової техніки від впливу випромінювання систем мобільного зв’язку технології LTE. Визначено метод аналізу міжсистемної ЕМС угрупування радіоелектронних засобів системи державного впізнавання (СДВ) відносно системи мобільного зв’язку за технологією стандарту LTE та розроблені складові моделей міжсистемної взаємодії радіоелектронних засобів системи державного впізнавання і мереж мобільного (рухомого) зв’язку за технологією LTE. В моделях взаємодії РЕЗ СДВ і мереж зв’язку технології LTE враховано умови та особливості функціонування РЕЗ СДВ та мереж LTE. В моделях враховані особливості розміщення РЕЗ, характеристики їхніх діаграм спрямованості, взаємна просторова орієнтація антенних систем та їх поляризація. Побудовано моделі міжсистемної взаємодії РЕЗ підсистем СДВ ЗС України і мереж мобільного зв’язку технології LTE у діапазоні частот роботи системи державного впізнавання. Проведемо оцінку взаємодії радіоелектронних засобів системи державного впізнавання і мереж мобільного зв’язку за технологією LTE на міжсистемному рівні для визначення найгірших умов їх взаємодії за відповідними bands за класифікацією 3GPP. Визначено потенційно несумісні радіоелектронні засоби спеціальних та загальних користувачів у визначеній смузі частот. Визначено можливі шляхи та напрямки забезпечення міжсистемної ЕМС мережі мобільного зв’язку технології LTE та системи державного впізнавання, які полягають у проведенні заходів конверсії смуги частот 1427-1532 МГц, або шляхом заміни системи державного впізнавання розробки радянського союзу на систему державного впізнавання яка використовується країнами що входять до блоку NATO.

Обґрунтування вимог до комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення

2023-01-16T17:20:41+02:00

Питання створення комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення – важлива частина концепції впровадження нових інформаційних технологій в військову справу. В умовах збройної агресії російської федерації значно вирослі загрози інформаційній безпеці держави. Ключове завдання системи інформаційної безпеки забезпечити створення передумов для розвитку такого потенціалу інформаційної сфери України, за якого забезпечується її випереджальний розвиток, а зовнішні негативні впливи не створюють реальних небезпек національній інформаційній безпеці держави. Тому в скрутній економічній обстановці, яка склалася на сьогоднішній день в Україні, виключно актуальною стала проблема розумного, науково обґрунтованого та ефективного використання вкрай обмежених матеріальних ресурсів та пошук нових можливостей забезпечення інформаційної безпеки органів управління військового призначення з урахуванням переходу від традиційної форми подання системи захисту інформації до широкого розуміння інформаційної безпеки держави у сфері оборони в умовах воєнного стану. Суть нового уявлення полягає у реалізації комплексного підходу до розуміння інформаційної безпеки як сукупності основних напрямків захисту інформації, захисту від інформації та формування безпекового середовища в умовах воєнного стану. Це стосується і робіт по створенню, впровадженню та експлуатації комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення. Особливого значення набуває необхідність обґрунтування вимог до комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення як на етапе проектування так і при створенні, впровадженні та експлуатації.

Порівняння існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій

2023-01-17T16:42:19+02:00

На 10 місяць російсько-української війни основними цілями ракетно-дронових ударів росії стали об’єкти критичної інфраструктури. Серед них є велика частка потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури. Виникає проблема попереднього дослідження загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій. Існує певна кількість методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури, але всі вони мають вузьку спеціалізацію та були розроблені для вирішення специфічних задач. Змістом наукової статті є порівняння існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій з розробленою методикою оптимального оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури.

В статті авторами проведено аналіз існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури з розробленою методикою оптимального оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури та зроблено відповідні висновки щодо їх можливостей та доцільності застосування. Зазначені методики були розроблені для оцінювання загроз і ризиків об’єктам критичної інфраструктури різними науково-дослідними та урядовими організаціями.

Результати статті дозволяють обирати та застосовувати відповідні методики для оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій для побудови імовірнісної моделі надзвичайних ситуацій та здійснення аналізу обстановки та попереднього оцінювання розвитку критичних ситуацій.

Концепція мультидоменних операцій для оборони України: технологічний аспект

2022-12-24T09:21:32+02:00

Форми, методи і засоби ведення війни в усі часи існування людства безпосередньо залежали від науково-технологічного прогресу. З освоєнням космосу, стрімким розвитком робототехніки, штучного інтелекту, інформаційних та комп’ютерних технологій суттєвих змін зазнали погляди провідних держав та воєнно-політичних блоків на питання концептуальних підходів до процесів планування і ведення операцій.

Сучасні війни і війни майбутнього розглядаються як багатовимірні та високотехнологічні. В основі міждержавної стратегічної конкуренції останнім часом спостерігається тенденція до збільшення ролі політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних методів протиборства у конфлікті, а середовищем військових протистоянь розглядаються п’ять доменів: суша, море, повітряний простір, космічний простір та кіберпростір.

У зв’язку із цим, широкого розповсюдження серед країн-членів НАТО набуває поняття “мультидоменна операція” як найбільш ефективний інструмент досягнення оперативних і тактичних цілей. Перемога у сучасному конфлікті у більшій мірі стає залежною від технологічної переваги, аніж від чисельності армій і кількості бойової техніки. Основним завданням, що ставиться при розробці концепцій мультимедійної операції, розглядається можливість максимально ефективного застосування наявних сил та засобів з усіх доменів при найменших втратах. Досягнення поставленої мети виглядає можливим виключно за рахунок комплексного використання сучасних технологій: штучного інтелекту, швидкісних мереж та протоколів передачі даних, хмарних сховищ зберігання і обчислення даних, аутентифікації доступу, криптографічного захисту інформації, тощо.

В роботі розглянуто суть концепції мультимедійної операції, проведено аналіз сучасних технологій, які використовуються, або заплановані до використання провідними країнами для забезпечення концепцій мультимедійної операції, а також визначено можливі напрямки розробки концепції мультимедійної операції для оборони України на основі сучасних технологій.

Особливості підтримки прийняття антикризових рішень в умовах надзвичайних ситуацій медико-біологічного характеру (на прикладі епідемічної небезпеки поширення COVID-19)

2023-01-17T17:12:39+02:00

З метою подальшого розвитку науково-технічних основ створення в єдиній державній системі цивільного захисту інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, в роботі розглянуті особливості функціонування ситуаційних центрів при епідемічній небезпеці поширення COVID-19 та розроблено процедуру підтримки прийняття на регіональному рівні управління антикризових рішень стосовно реалізації дій за призначенням, які спрямовані на мінімізацію наслідків від надзвичайних ситуацій медико-біологічного характеру, в умовах епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Аналіз основних методів планування воєнних дій прийнятих у НАТО

2023-02-13T09:27:19+02:00

Стаття розглядає методи планування воєнних дій прийняті в НАТО. Наразі, серед науковців і розробників доктрин не має єдиного бачення щодо переліку основних методів планування НАТО та порядку їхнього використання в окремій країні Альянсу. Спільні стандарти планування є ключовим елементом досягнення взаємосумісності із державами-членами НАТО. Відсутність розуміння щодо переліку основних методів планування не дає організувати їхнє впровадження в діяльність ЗС України.
Це ускладнює виконання рішень керівництва держави щодо досягнення взаємосумісності ЗС України із країнами-членами НАТО.

Метою статті є створення та аналіз зведеного переліку основних методів планування воєнних дій прийнятих у НАТО. Для цього уточнено відомі переліки методів планування воєнних дій НАТО з урахуванням останніх змін у керівних документах Альянсу і його окремих країн. Крім цього, перелік доповнено методами планування у межах концепції операції провідної країни НАТО та методами планування ООН. У результаті отримано невичерпний але репрезентативний перелік 44 методів планування НАТО, його окремих країн та видів ЗС країн НАТО, які потенційно можуть використовуватись в окремій країні Альянсу

Результати аналізу зведеного переліку методів планування показують, що окрема країна Альянсу не зобов’язана користуватись стандартами НАТО щодо планування на національному рівні. Ба більше, використання національних стандартів планування в операції НАТО можливе в межах концепції операції провідної країни Альянсу. Результати дослідження свідчать, що окрема країна член НАТО та види її збройних сил можуть мати національні стандарти планування, які враховують їхні умови та особливості. Отримані результати доцільно врахувати під час запровадження методів планування воєнних дій провідних країн світу до національних стандартів планування ЗС України.

Подальші дослідження, на нашу думку, доцільно спрямувати на їх класифікацію, порівняння та виділення умов і чинників, що впливають на результативність методів планування воєнних дій як у цілому, так і за рівнями управління. Вважається, що це дозволить обґрунтовано оцінювати вплив методів планування воєнних дій на планування їх прогнозовану результативність воєнних дій.

Основні проблемні питання та шляхи їх вирішення при створенні автоматизованих систем управління ракетних військ і артилерії

2023-01-17T16:43:26+02:00

На сучасному етапі ведення збройної боротьби основу успішного досягнення мети операції (бойових дій) становить своєчасне і ефективне застосування засобів вогневого ураження і, в першу чергу, ракетних військ і артилерії (РВ і А). Ефективність вогневого ураження противника залежить від спроможності системи управління РВ і А в надзвичайно складних та високо динамічних умовах оперативно і якісно вирішувати завдання щодо планування вогневого ураження противника, організації та ведення артилерійської розвідки (збору, обробки розвідувальних відомостей, своєчасного їх доведення усім посадовим особам), прийняття обґрунтованих рішень та оперативної постановки вогневих завдань артилерійським (ракетним) підрозділам (засобам). Основу успішного вирішення таких завдань в сучасних умовах становить застосування автоматизованих систем управління (АСУ). На даний час у Збройних Силах України такі АСУ РВ і А відсутні, у зв’язку з чим розгляд проблемних питань щодо їх розробки, впровадження та застосування є надзвичайно актуальним.

Метод обґрунтування складу системи кадрових органів Збройних Сил України

2023-02-13T13:22:49+02:00

У статті розглядається метод обґрунтування складу системи кадрових органів ЗС України, який базується на математичній моделі системи кадрових органів, що представлена як мережа масового обслуговування та передбачає вирішення задачі знаходження раціональної чисельності кадрових органів, які задовольняють різним критеріям функціонування системи кадрових органів ЗС України. Проведений вибір показників функціонування системи кадрових органів ЗС України для знаходження таких значень чисельності персоналу кадрових органів, які максимально збільшують кількість кадрових завдань, що ними виконуються.

В статті представлено алгоритм знаходження раціонального складу системи кадрових органів ЗС України.

Метод обґрунтування складу системи кадрових органів застосовується, виходячи з очікуваної інтенсивності надходження людського ресурсу до відповідних угруповань військ за результатами моделювання змін основних характеристик системи кадрових органів від чисельності кадрових органів та очікуваної інтенсивності кадрових завдань.

Вибір і обгрунтування структури системи тропосферного зв’язку спеціального призначення з урахуванням застосування інноваційних технологій

2023-02-14T09:03:23+02:00

В складі електронної комунікаційної мережі ЗС України розглядається один із найважливіших її елементів – лінія електронних комунікаційних мереж (лінія зв’язку). За допомогою технічних засобів систем тропосферного, радіорелейного, радіо, проводового, оптичного чи інших електромагнітних систем, середовища розповсюдження електромагнітних сигналів створюється лінія зв’язку між технічними засобами електронних комунікацій, та/або кінцевим обладнанням. Тропосферний зв’язок, як один із родів зв’язку, має низку унікальних властивостей, які забезпечують йому належне застосування у військових системах управління.

Проведений аналіз основних публікацій та досліджень в області розвитку тропосферного зв’язку показав, що на даний час існує ряд статей та матеріалів стосовно застосування тропосферного зв’язку в ЗС України, але не існує узагальнених робіт, які б характеризували місце, стан та обгрунтовували структуру системи тропосферного зв’язку в електронній комунікаційній мережі ЗС України з точки зору використання сучасних цифрових технологій та нових методів забезпечення тропосферного зв’язку. Тому в статті проводиться аналіз сучасного стану, укомплектованості засобами, їх технічні характеристики та принципи побудови тропосферного зв’язку.

За результатами аналізу систем тропосферного зв’язку визначаються шляхи і напрямки, обгрунтовується її структура та робиться висновок, що тропосферний зв’язок, як складова електронної комунікаційної мережі ЗС України в майбутньому залишатиметься невід’ємною частиною глобальної інформаційної інфраструктури і буде розвиватись на базі комбінованих станцій, здатних працювати в тропосферному, супутниковому, або радіорелейному режимах в залежності від поставлених бойових завдань на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях з використанням нових та інноваційних технологій.

Модель застосування безпілотних авіаційних комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерією в збройних конфліктах

2023-02-15T10:27:18+02:00

З метою забезпечення можливості оцінювання ефективності застосування безпілотних авіаційних комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерією в збройних конфліктах, запропоновано модель застосування безпілотних авіаційних комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерією в збройних конфліктах через відповідність можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки з урахуванням параметрів польоту безпілотного літального апарату та характеристик об’єктів розвідки.

Метою статті є розробка моделі застосування безпілотних авіаційних комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерією в збройних конфліктах. Метою процесу вибору раціонального варіанта ведення повітряної розвідки безпілотними авіаційними комплексами об’єктів, як можливих цілей для артилерії є прийняття рішення про вибір варіанта розвідувальної апаратури та тактичного прийому польоту безпілотного літального апарату з визначеними параметрами їх застосування, які б задовольняли вимогам до виконання вогневих завдань артилерією.

У статті запропонована модель застосування безпілотних авіаційних комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерією в збройних конфліктах, дає змогу отримати чисельні значення параметрів роботи розвідувальної апаратури та параметрів польоту, відповідно вимог до виконання вогневих завдань артилерією. Отримані значення пропонується вважати, як основу подальшого обґрунтування рекомендацій відповідним органам управління щодо ефективного застосування безпілотних авіаційних комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерією в збройних конфліктах.

Напрямки інтелектуалізації в освіті

2023-02-15T11:51:34+02:00

Зі стрімким розвитком технологій штучного інтелекту (далі - AI) і безперервним зростанням інтересу до їх застосування в освіті спостерігається значне розширення спектру наукових напрямків щодо застосування AI в освіті (далі - AIEd). Це дослідження бере за мету провести аналіз чисельних досліджень у сфері застосування АІ в освіті, представити існуючі перспективні напрямки розвитку AIEd з точки зору всебічного забезпечення освітніх процесів, спрощення та покращення сприйняття навчального матеріалу студентами та підвищення ефективності навчання. Висвітлити проблемні сторони, наявні перешкоди та шляхи подальшого розвитку і впровадження майбутніх технологічних розробок. Крім того, підкреслити важливість і необхідність продовження існуючих та провадження нових досліджень AIEd.