http://sit.nuou.org.ua/issue/feed Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 2022-07-03T20:46:26+03:00 Roman Hrozovskyi sitnuou@ukr.net Open Journal Systems <h3>Галузь та проблематика</h3> <p><strong>На сторінках журналу розглядаються такі питання:</strong></p> <ol> <li>Теоретичні основи та інструментальні засоби створення і використання інформаційних технологій у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Критерії оцінювання і методи забезпечення якості, надійності, живучості інформаційних технологій і систем.</li> <li>Принципи оптимізації, моделі та методи прийняття рішень при створенні автоматизованих систем різноманітного призначення у сфері безпеки і оборони.</li> <li>Дослідження закономірностей побудови інформаційних комунікацій та розроблення теоретичних засад побудови і впровадження інтелектуальних інформаційних технологій для створення новітніх систем накопичування, переробки, збереження інформації та систем управління у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Інтерактивні моделі розвитку науково-освітнього простору у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Збереження, розвиток і трансформація культурно-мовної спадщини в інтерактивному дискурсі у контексті інформаційної безпеки держави.</li> <li>Глобалізація, полілогічність та інтерактивність як філософське підґрунтя розвитку інформаційних технологій у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Інтелектуальні освітні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Проблеми сумісності і взаємодії технологій навчання.</li> <li>Сучасні підходи до проектування розподілених інтелектуальних систем для освіти і науки.</li> <li>Військово-теоретичні проблеми.</li> </ol> <h3>Періодичність публікації</h3> <p>Журнал публікується тричі на рік:</p> <p>Перший номер - квітень</p> <p>Другий номер - серпень</p> <p>Третій номер - грудень</p> <h3>Політика відкритого доступу</h3> <p>Науковий журнал "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" є відкритим для доступу. Користувачі мають можливість вільно читати, завантажувати, копіювати та розповсюджувати контент з навчальною та науковою некомерційною метою та із зазначенням авторства.</p> <h3>Періодичність публікації</h3> <p>Три рази на рік (квітень, серпень, грудень).</p> <h3>Етика публікацій</h3> <p>Редакція наукового журналу "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" підтримує певний рівень вимог при відборі та прийомі статей, представлених у редакцію журналу. Ці норми визначаються науковими напрямами журналу, які визначені Свідоцтвом про державну реєстрацію, і стандартами якості наукових робіт і їх викладення, прийнятими в науковому співтоваристві.</p> <p>При розробці положень видавничої політики наукового журналу "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" редакція керувалася рекомендаціями Комітету з етики публікацій - CommitteeonPublicationEthics (COPE, <a href="http://publicationethics.org/">http://publicationethics.org</a>), а також досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій і редакцій видань.</p> <p>Істотною ознакою професійного наукового співтовариства є прийняття вченими і фахівцями кодексу, який встановлює основні норми поведінки і обов'язки членів співтовариства по відношенню один до одного і до громадськості. Такий кодекс визначається бажанням забезпечити максимальну користь для професійного співтовариства і обмежити дії, які могли б слугувати вузькоегоїстичним інтересам окремих осіб, а також забезпечити право кожного автора на інтелектуальну власність.</p> <p>Маючи на увазі зазначене, редакція журналу представляє нижче набір етичних норм, якими повинні керуватися особи, що беруть участь у публікації результатів досліджень за напрямками, що відповідають профілю журналу (редактори, автори і рецензенти).</p> <p><strong>Етичні зобов'язання редакторів журналу:</strong></p> <ol> <li>Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов'язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.</li> <li>Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів). Проте, редактор може взяти до уваги зв'язок рукопису, що розглядається в даний момент, з іншими, представленими раніше роботами тих ж самих авторів.</li> <li>Редактор повинен наскільки можливо швидко розглядати рукописи, представлені до публікації.</li> <li>Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов'язків: редактор бере до уваги рекомендацію рецензента - доктора наук відповідного наукового напряму щодо якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу.</li> <li>Редактор і члени редакції не повинні представляти іншим особам жодну інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.</li> <li>Допускається поширення по електронних мережах будь-яких статей з журналу або витягів з них, але при такому поширенні посилання на першоджерело обов'язкове. Забороняється видання і/або поширення матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.</li> <li>Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту та наукового журналу не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронною або друкарською) без попередньої письмової згоди авторів і редакції журналу. При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів потрібне посилання на першоджерело.</li> <li>Редактор повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.</li> <li>Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані якій-небудь іншій кваліфікованій особі.</li> <li>Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в журналі, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправити її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.</li> <li>Автор може зажадати, щоб редактор не використав певних рецензентів при розгляді рукопису. Проте редактор може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він відчуває, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.</li> </ol> <p><strong>Етичні зобов’язання авторів:</strong></p> <ol> <li>Основний обов'язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об'єктивне обговорення його значущості.</li> <li>Автори статей несуть повну відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з'ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автору, який надав статтю, особі, що рекомендує, та організації, де робота виконувалася.</li> <li>Журнальний об'єм є обмеженим ресурсом, тому автор зобов'язаний використовувати його розумно і економно.</li> <li>Первинне повідомлення про результати дослідження має бути досить повним і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в цій галузі могли повторити цю роботу. Якщо буде потрібно, автор повинен докласти необхідних зусиль для того, щоб надати іншим дослідникам зразки незвичайних матеріалів, які не можуть бути отримані яким-небудь іншим способом; при цьому приймаються відповідні угоди про передачу матеріалів, що обмежують коло використання таких матеріалів, щоб захистити законні інтереси авторів.</li> <li>Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення. Автор зобов'язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов'язані з цим повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.</li> <li>У роботі чітко вказуються будь-які небезпечні прояви та ризики, які пов’язані з проведеними дослідженнями.</li> <li>Слід уникати фрагментації повідомлень про дослідження. Вчений, який виконує широкі дослідження системи або групи споріднених систем, повинен організувати публікацію так, щоб кожне повідомлення давало цілком закінчений звіт про кожен аспект загального дослідження.</li> <li>При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редакторові, і повинні бути вказані їх зв'язки з рукописом, представленим до публікації.</li> <li>Автор не повинен представляти рукописи, що описують по суті одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал у вигляді первинної публікації, якщо тільки це не повторне подання відхиленого журналом або відкликаного автором рукопису. Припустимо представляти рукопис повної статті, що розширює раніше опублікований короткий попередній звіт (повідомлення) про ту ж саму роботу. Проте, при наданні такого рукопису редактор має бути оповіщений про більш раннє повідомлення, а це попереднє повідомлення має бути процитоване в цьому рукописі.</li> <li>Автор повинен чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей. Інформація, отримана в приватному порядку, в процесі бесіди, при листуванні або під час обговорення з третіми сторонами, не має бути використана або повідомлена в роботі автора без чіткого дозволу дослідника, від якого ця інформація була отримана. З інформацією, отриманою при наданні конфіденційних послуг, як, наприклад, при рецензуванні рукописів або проектів, представлених для отримання грантів, слід поводитися так само.</li> <li>Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.</li> <li>Співавторами статті мають бути всі ті особи, які зробили значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені в примітках або в розділі "Вдячність". Адміністративні стосунки з цим дослідженням самі по собі не є основою для кваліфікації відповідної особи як співавтора (але в окремих випадках може бути доречно відмітити значну адміністративну допомогу в роботі). Особи, що померли і відповідають сформульованим вище критеріям, мають бути включені до числа авторів, а у примітці повинна бути вказана дата їх смерті. Як автора або співавтора не можна вказувати фіктивні імена. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаній декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.</li> <li>Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.</li> </ol> <p><strong>Етичні зобов’язання рецензентів:</strong></p> <ol> <li>Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов'язаний рецензувати певну частину робіт.</li> <li>Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.</li> <li>Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.</li> <li>Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис тісно пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.</li> <li>Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв'язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.</li> <li>Рецензент повинен поводитися з рукописом, отриманим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами, за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.</li> <li>Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.</li> <li>Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження щодо недостатнього цитування власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.</li> <li>Рецензент повинен своєчасно надати відгук.</li> <li>Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора. Проте коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.</li> </ol> <h3>Міжнародна індексація журналу</h3> <p><strong>Журнал індексується у наукометричних базах даних:</strong></p> <ul> <li><a href="https://scholar.google.com.ua/citations?user=35SAfogAAAAJ&amp;hl=uk">Google Academy</a></li> <li><a href="http://journals.indexcopernicus.com/+++++++,p24782666,3.html">Index Copernicus</a></li> <li><a href="http://www.jifactor.org/journal_view.php?journal_id=2295">The Journals Impact Factor</a></li> </ul> <p><strong>Журнал представлений у наступних</strong> <strong>базах даних:</strong></p> <ul> <li><a href="http://www.base-search.net/Search/Results?lookfor=Modern+Information+Technologies+in+the+Sphere+of+Security+and+Defence&amp;type=all&amp;oaboost=1&amp;ling=1&amp;name=&amp;thes=&amp;refid=dcresen&amp;newsearch=1">Bielefeld Academic Search Engine</a></li> <li><a href="http://journalseeker.researchbib.com/?action=viewJournalDetails&amp;issn=23117249&amp;uid=r4e09b">Research Bible</a></li> <li><a href="http://www.worldcat.org/search?qt=worldcat_org_all&amp;q=Modern+Information+Technologies+in+the+Sphere+of+Security+and+Defence">WorldCat</a></li> </ul> <p><strong>Журнал внесений до каталогів бібліотек:</strong></p> <ul> <li><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=sitsbo">Vernadsky National Library of Ukraine</a></li> </ul> <p><strong> </strong>Процес рецензування</p> <p>Редакція журналу практикує подвійне сліпе рецензування. Цей процес передбачає наступне:</p> <p>- Всі рукописи спочатку розглядаються редакторами, на предмет оцінки їх відповідності тематиці і вимогам журналу.</p> <p>- Після рішення редакторів представлені рукописи направляються як мінімум двом зовнішнім експертам, працюючим у відповідній області. Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного.</p> <p>- Коментарі рецензентів передаються авторам разом з можливою рекомендацією до перегляду рукопису. Редактор повідомляє авторам, чи прийнято рукопис таким, що не вимагає перегляду, або авторам надається можливість переробити рукопис і представити його знову, або ж рукопис відхиляється.</p> <h3>Історія журналу</h3> <p><strong>2008</strong> Друковане наукове фахове видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" засноване у 2008 році.</p> <p><strong>2009</strong> Постановою Президії Вищої атестаційної комісії України від 14 жовтня 2009 року № 1-05/4 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватись результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук в галузях "технічні науки" та "військові науки".</p> <p><strong> </strong><strong>2014 </strong>Наказом Міністерства освіти і науки України від 29 грудня 2014 р. № 1528 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України в галузях "технічні науки" та "військові науки".</p> http://sit.nuou.org.ua/article/view/256234 Інформаційні технології як засіб підвищення якості вивчення військово-технічних дисциплін 2022-05-09T15:10:16+03:00 Дмитро Чопа dimachopa@yahoo.com Анатолій Дерев'янчук derevjanchuk.anatoliy@gmail.com Владислав Дерев'янчук vlad23.08.2016@gmail.com <p><em>Сучасні умови застосування Збройних Сил України визначають нові вимоги до організації навчання та підготовки військових фахівців. Існує нагальна&nbsp; потреба в розробленні нових технологій навчання, підвищенні рівня засвоювання навчального матеріалу та удосконаленні способів контролю його засвоєння. Тому в статті наводяться деякі напрями застосування інформаційних технологій у підготовці військових фахівців (на прикладі спеціалістів Р</em><em>В</em><em> і А), які забезпечують підвищення якості вивчення військово-технічних дисциплін. Авторами пропонуються до розгляду створення і використання мультимедійних навчальних артилерійських комплексів, комп’ютерних&nbsp; систем навчання, віртуальних сховищ навчального контенту та мультимедійних&nbsp; віртуальних тренажерів, які пройшли апробацію у вищих військових навчальних закладах України та кафедрі військової підготовки Сумського державного університету. На підставі результатів педагогічного експерименту з користувачами зазначених програмних продуктів&nbsp; підтверджені висновки про позитивний вплив використання зазначеного інструментарію на підвищення якості навчання та зростання рівня підготовки під час вивчення військово-технічних дисциплін, а також сформульовані деякі рекомендації стосовно методики навчання з використанням запропонованих інформаційних технологій.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Дмитро Чопа, Анатолій Дерев'янчук, Владислав Дерев'янчук http://sit.nuou.org.ua/article/view/259572 Часткова методика оцінювання рівня методичної діяльності кафедри військової підготовки 2022-06-21T14:41:02+03:00 Олександр Георгадзе alexx0508@ukr.net Віктор Петров pvavitek2282@ukr.net <p><em>Необхідність впровадження нових підходів щодо організації військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу зумовлено збройною агресією Російської Федерації проти України та потребою сил оборони держави у якісно підготовлених молодших офіцерах. Трансформація системи підготовки у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти з урахуванням стандартів держав-членів НАТО, швидкі зміни технологій і поява нових зразків стрілецької зброї та озброєння, тактики дій, характерних для сучасних збройних конфліктів, способів, форм та методів навчання з вогневої підготовки вимагають обґрунтованого підходу до питань удосконалення методичної діяльності кафедри військової підготовки, що не можливо без використання відповідного науково-методичного апарату.</em></p> <p><em>У статті запропонована часткова методика оцінювання рівня методичної діяльності кафедри військової підготовки, як складова комплексної методики оцінювання ефективності вогневої підготовки з громадянами України за програмою підготовки офіцерів запасу, яка дозволяє врахувати вплив методичної майстерності науково-педагогічних працівників та навчально-методичне забезпечення з вогневої підготовки.</em></p> <p><em>Оцінка рівня методичної майстерності науково-педагогічних працівників з вогневої підготовки розраховується за залежністю, яка враховує їх рівень знань і умінь з вогневої підготовки, стаж педагогічної роботи з викладання вогневої підготовки, наявність бойового досвіду, курсів підвищення кваліфікації та наукового ступеня.</em></p> <p><em>Оцінка рівня навчально-методичного забезпечення з вогневої підготовки розраховується за залежністю, яка враховує достатність забезпечення заходів вогневої підготовки навчально-методичними матеріалами та інформаційними джерелами.</em></p> <p><em>Дана часткова методика дозволяє провести кількісну оцінку рівня методичної діяльності кафедри військової підготовки, а також виявити проблемні питання, що зумовлює необхідність розроблення рекомендацій з удосконалення методичної діяльності на кафедрі військової підготовки.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Олександр Георгадзе, Віктор Петров http://sit.nuou.org.ua/article/view/256256 Модель інтелектуалізації оптимальної траєкторії проходження дистанційного курсу 2022-06-17T09:31:37+03:00 Юрій Кравченко kr34@ukr.net Євгеній Махно yevheniimakhno@gmail.com Максим Тищенко tishenkom1@gmail.com Олександр Шапран o.shapran@nuou.org.ua <p><em>У цій роботі висвітлено один із сучасних напрямків дослідження в області штучного інтелекту, як науки з розроблення інтелектуалізованих автоматичних систем. Визначено роль інтелектуалізації адміністрування систем дистанційного навчання в освітньому процесі освітніх навчальних закладів. Ця стаття дає можливість зрозуміти масштаби і перспективи розвитку даного напрямку, штучного інтелекту з його властивостями адаптації, безперервного трансформування у відповідь на виклики сьогодення та намічені перспективи, підходи до його вивчення та забезпечення функціонування. Наразі перспективними напрямками в умовах сьогодення є інтелектуалізація елементів адміністрування та автоматизація ряду навчальних компонентів у системах дистанційного навчання. Інтелектуалізація адміністрування в освітньому процесі дасть можливість автоматизувати рутинні, типові завдання, які потребують людських ресурсів і багато часу на їх виконання. Одним з них є розроблення оптимальної траєкторії проходження дистанційного курсу в системі дистанційного навчання. І саме, модель такої інтелектуалізованої оптимальної траєкторії для проходження дистанційного курсу представлено в цій статті. Проаналізовано існуючі підходи, методи рішення задач цього класу, а також алгоритми нечіткого виводу. Представлено структуру моделі підбору завдань оптимальної траєкторії курсу. Звичайно ж у сфері освіти, а тим більше, освіти військового напрямку штучний інтелект лише починає набирати оберти та займати своє гідне місце, руйнуючи застарілі норми, принципи та стереотипи. Але вектор розвитку вже визначений.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Юрій Кравченко, Євгеній Махно, Максим Тищенко , Олександр Шапран http://sit.nuou.org.ua/article/view/252973 Застосування методів теорії ігор при оптимізації просторової структури системи розвідки повітряного противника 2022-05-06T10:51:32+03:00 Олексій Загорка sergiy_pv@ukr.net Сергій Поліщук sergiy_pv@ukr.net Ірина Загорка sergiy_pv@ukr.net <p><em>Під час підготовки та ведення бойових дій повітряний противник шляхом вибору напрямків завдання ударів по об’єктах і військах буде намагатися мінімізувати імовірність ураження засобів повітряного нападу, а протилежна сторона максимізувати цю імовірність, зокрема шляхом побудови раціональної системи розвідки повітряного противника. </em></p> <p><em>Побудова системи розвідки повітряного противника здійснюється в умовах невизначеності напрямків завдання ударів засобами повітряного нападу по об’єктах і військах, а також висот їх застосування. Якщо висоти застосування засобів повітряного нападу можуть бути визначені на основі досвіду минулих війн і збройних конфліктів, то для урахування невизначеності напрямків ударів доцільно використовувати методи, які дозволяють ураховувати таку невизначеність.</em></p> <p><em>У статті наведена методика оптимізації просторової структури системи розвідки повітряного противника на підставі використання ігрових методів, що дозволяє ураховувати невизначеність напрямків завдання його ударів. За математичну модель оптимізації просторової структури прийнята антагоністична матрична гра з нульовою сумою. Стратегіями радіотехнічних військ є варіанти просторової структури системи розвідки, стратегіями повітряного противника – можливі напрямки завдання його ударів.</em></p> <p><em>При створені матриці гри визначаються імовірності ураження повітряної цілі, які визначаються із урахуванням імовірності її виявлення системою розвідки та імовірності своєчасної видачі інформації активним засобам протиповітряної оборони. Якщо у матриці гри відсутня сідлова точка, то рішення гри пропонується здійснювати методом ітерацій.</em></p> <p><em>За результатами рішення гри визначаються частоти застосування стратегій протилежними сторонами. Максимальна частота застосування стратегії радіотехнічних військ відповідає раціональному варіанту просторової структури системи розвідки повітряного противника. Максимальна частота застосування стратегії повітряного противника визначає найбільш ймовірний напрямок завдання його удару по об’єктах і військах. </em></p> <p><em>Застосування розробленої методики показано на прикладі оптимізації просторової структури системи розвідки повітряного противника. </em></p> <p><em>Методика може використовуватися при створенні радіотехнічними військами системи розвідки повітряного противника.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Олексій Загорка, Сергій Поліщук, Ірина Загорка http://sit.nuou.org.ua/article/view/256638 Методика оцінювання ефективності виконання заходів протимінної діяльності 2022-05-12T11:59:47+03:00 Максим Комісаров maksymkomisarov72@gmail.com Микола Підгородецький nickpidhorodeyskyi@gmail.com <p><em>Одним із завдань оперативного (бойового) забезпечення військ (сил) Збройних Сил України під час відбиття збройної агресії російської федерації є розмінування (відповідно до закону [1] одна із складових протимінної діяльності в Україні) місцевості та об’єктів.</em></p> <p><em>За попередніми оцінками до початку повномаштабної агресії площа територій Донецької та Луганської областей, яка вважається забрудненою вибухонебезпечними предметами (далі-ВНП), складала: на звільненій території – близько 7000 км², на тимчасово непідконтрольній нашій державі території – близько 9000 км² [15-17]. Станом на кінець квітня 2022 року за повідомленням офісу ООН Україна є одна з найзамінованіших країн у світі. За попередніми оцінками, вже 80 000 км² території України потребують очистки через мінування та забруднення вибухонебезпечними залишками. Наявність значних площ, забруднених ВНП, призводить до втрат, як серед військовослужбовців, так і мирного населення. За даними Стокгольмського інституту Миру, Україна за кількістю втрат займає 5 місце, випереджаючи Афганістан, Камбоджу, Малі та Пакистан.</em></p> <p><em>До здійснення заходів з розмінування на території Україні залучаються підрозділи ЗС України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також неурядові міжнародні організації </em><em>T</em><em>he HALO Trust, Датська група з розмінування (DDG), Швейцарський фонд протимінної діяльності (FSD), національний неурядовий оператор Демінінг Солюшнс та інші.</em></p> <p><em>З початку проведення робіт з розмінування на підконтрольних територіях України розміновано (перевірено) близько 6 % забрудненої ВНП площі.</em></p> <p><em>Тому питання прискорення проведення розмінування (підвищення його ефективності) є на сьогодні дуже актуальним.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Максим Комісаров, Микола Підгородецький http://sit.nuou.org.ua/article/view/252744 SIR-модель розповсюдження та врахування результатів негативного впливу інформаційних каналів на громадську думку населення 2022-05-04T09:19:19+03:00 Олександр Войтко o.voytko@ukr.net Владислав Солонніков v_solon@ukr.net Олена Полякова elena9669@gmail.com <p><em>В статті розглядається задача кількісного оцінювання приросту нових активних фоловерів&nbsp; вітчизняного новинного каналу в соціальних мережах з урахуванням&nbsp; результатів негативної дії каналу однакової інформаційної спроможності, але проросійського &nbsp;соціально-політичного спрямування,&nbsp; та сумарного впливу їх повідомлень на громадську думку населення досліджуваного регіону країни&nbsp; щодо&nbsp; вступу України в Північноатлантичний альянс та Європейський Союз.</em></p> <p><em>Для досягнення мети дослідження авторами в якості математичного інструментарію використовувалася&nbsp; аналітична модель процесу розповсюдження інформації (SIR-модель епідемії). Застосування цієї моделі&nbsp; було здійснено за допомогою&nbsp; інтерактивної системи </em><em>Matlab </em><em>R2007. Побудовані графіки процесу зростання кількості активних фоловерів зазначених інформаційних каналів як результат їхнього&nbsp; впливу на різні цільові аудиторії населення. Здійснена оцінка кінцевих сумарних змін кількості нових фоловерів інформаційних каналів взаємно протилежного соціально-політичного спрямування як результат їх впливу на різні цільові аудиторії за два календарні тижні. Обґрунтована можливість розрахунку необхідної кількості вітчизняних інформаційних каналів вибраної&nbsp; інформаційної спроможності для досягнення запланованого прогнозного розвитку громадської думки населення України щодо вступу до ЄС та НАТО при врахуванні негативного впливу діючих інформаційних каналів противника. </em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Олександр Войтко, Владислав Солонніков, Олена Полякова http://sit.nuou.org.ua/article/view/256152 Методика проектування концептуальної схеми бази даних для автоматизованої інформаційної системи органу військового управління 2022-05-06T16:00:30+03:00 Валерій Крайнов vkraynov@i.ua Микола Філатов vkraynov@i.ua Роман Грозовський groza1004@ukr.net <p><em>Автоматизовані інформаційні системи органу військового управління, що орієнтовані на конкретні програми, не відповідають вимогам споживачів, оскільки процес обробки масивів даних ними є недосконалий. Ці обставини обумовили необхідність розробки ї бази даних, застосування якої сприяло їх інтенсивному використанню. База даних накопичує в своєму середовищі інформацію, необхідну для аналізу обстановки та організації оперативно-тактичних розрахунків. Процес її проектування і створення є багатоетапним та трудомістким, і вимагає обробку, інтеграцію, перетворення територіально і функціонально розподілених даних за рахунок залучення висококваліфікованих фахівців в різних сферах (аналітиків, програмістів, офіцерів-користувачів). Цей процес відрізняється високим ступенем складності, що обумовлено необхідністю врахування великої кількості параметрів, які характеризують склад і структуру бази даних, а також умови її експлуатації.</em></p> <p><em>Якість і терміни створення баз даних багато в чому визначаються методами і засобами що застосовуються для проектування, а їх характеристики істотно залежать від прийнятої архітектури інформаційної системи, засобів моделювання предметної області і умов функціонування автоматизовано інформаційної системи органу військового управління. </em></p> <p><em>У статті розглянуто основні підходи до проектування концептуальної схеми бази даних для автоматизованої інформаційної системи органу військового управління, особливість якої базується на розробці єдиного інтегрованого підходу до проектування, який на етапі концептуального проектування не буде залежати від специфіки конкретної системи управління базою даних, і в той же час буде формально охоплювати весь цикл проектування. Також, до числа недостатньо досліджених до теперішнього часу проблем, відноситься проблема, пов’язана з розбіжністю обмежень цілісності здатних підтримуватися системою управління базою даних без залучення процедур бази даних. Тобто, виникає завдання отримання формальних критеріїв, які дозволять ще на початкових етапах проектування бази даних визначити, чи підтримується дана система обмежень цілісності засобами системи управління бази даних. Крім того, отримання таких критеріїв, також дозволить вирішити важливу задачу логічного проектування бази даних, а саме, поділ специфікованих в концептуальній моделі обмежень цілісності на дві підмножини: підмножину обмежень цілісності, які повністю підтримується системою управління бази даних; підмножину обмежень цілісності, для підтримки яких необхідно використання процедур бази даних.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Валерій Крайнов, Микола Філатов, Роман Грозовський http://sit.nuou.org.ua/article/view/256609 Особливості функціонування системи ситуаційних центрів на різних стадіях розвитку надзвичайних ситуацій 2022-05-11T15:34:41+03:00 Вадим Тютюник tutunik.vadim.72@gmail.com Олександр Ященко malahay@ukr.net Ігор Рубан ihor.ruban@nure.ua Ольга Тютюнник tutunik_o@ukr.net <p><em>З метою подальшого розвитку науково-технічних основ створення в єдиній державній системі цивільного захисту інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, в роботі розглянуті особливості функціонування ситуаційних центрів на різних стадіях розвитку надзвичайних ситуацій та особливості обґрунтування експертами антикризових рішень щодо функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту для забезпечення відповідного рівня безпеки життєдіяльності населення та території держави. Показано, що ефективність функціонування системи ситуаційних центрів залежить від науково-технічного рівня реалізації в державі системи цивільного захисту, системи моніторингу надзвичайних ситуацій, системи передачі даних про надзвичайні ситуації та системи захисту інформації, що циркулює у процесі функціонування єдиної державної системи цивільного захисту.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вадим Тютюник, Олександр Ященко, Ігор Рубан, Ольга Тютюнник http://sit.nuou.org.ua/article/view/259234 Обгрунтування шляхів використання сучасних інформаційних технологій для обліку матеріальних засобів по службі пального збройних сил україни за досвідом передових країн світу 2022-06-17T09:30:11+03:00 Олег Воробйов oleg33377@ukr.net Ігор Власов oleg33377@ukr.net Сергій Тягай tyagay22@ukr.net Михайло Бамбуляк oleg33377@ukr.net <p><em>Вивчені особливості обліку матеріальних засобів служби пального Збройних Сил України в мирний та воєнний час в різноманітних умовах та недоліки, які притаманні цьому процесу за досвідом війни України з Росією, а також проведення операції Об’єднаних сил та антитерористичної операції. Обґрунтована актуальність проблеми, яка пов’язана з необхідністю удосконалення обліку матеріальних засобів для підвищення ефективності функціонування служби пального в системі логістичного забезпечення Збройних Сил України в умовах їх бойового застосування. </em></p> <p><em>Визначена мета статті, яка полягає в обґрунтуванні шляхів використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів по службі пального Збройних Сил України. Для досягнення мети проведений аналіз використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів в передових країнах НАТО та досвіду ведення локальних війн і збройних конфліктів.</em></p> <p><em>На основі проведеного аналізу визначені основні стратегії застосування та розвитку інформаційних технологій та автоматизованих систем управління в передових країнах світу щодо їх використання&nbsp; в сфері управління військами та видами їх забезпечення.</em></p> <p><em>На останнє запропонована низка шляхів щодо використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів по службі пального Збройних Сил України та запропоновані перспективи подальших досліджень в цій галузі. </em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Олег Воробйов, Ігор Власов, Сергій Тягай, Михайло Бамбуляк http://sit.nuou.org.ua/article/view/259204 Аналіз функціонування системи забезпечення військ (сил) Збройних Сил України під час широкомасштабної збройної агресії 2022-06-17T09:28:16+03:00 Володимир Кивлюк vck.kvs47@gmail.com Юрій Ганненко yugans@ukr.net Світлана Ганненко zima_sveta@ukr.net <p><em>У статті на основі аналізу забезпечення військ (сил) Збройних Сил України під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації визначені основні проблемні питання забезпечення матеріальними засобами військ (сил) Збройних Сил України та пропонуються шляхи їх вирішення.</em></p> <p><em>Останнім часом багато уваги приділяється питанням забезпечення військ (сил) матеріальними засобами. Так, під час бойових дій в Україні військовослужбовці при незадовільному забезпеченні не спроможні виконувати бойові завдання за призначенням та несуть великі втрати в особовому складі та військової техніці.</em></p> <p><em>Існуючий стан системи забезпечення військ (сил) Збройних Сил України військовим майном та послугами потребує удосконалення та приведення у відповідність до сучасних вимог під час російської широкомасштабної збройної агресії проти України.</em></p> <p><em>Розумний підхід до сутності логістики в системах забезпечення та визначення її ролі в управлінні матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками дозволить визначити найбільш впливових учасників логістичних ланцюгів та забезпечити прийняття раціональних рішень у процесі формування кількісних і якісних їх параметрів.</em></p> <p><em>Наприкінці сформульовані напрямки подальших досліджень щодо удосконалення системи забезпечення військ (сил) Збройних Сил України.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Володимир Кивлюк, Юрій Ганненко, Світлана Ганненко http://sit.nuou.org.ua/article/view/259463 Алгоритм обробки вимірювальної інформації засобами полігонного вимірювально-обчислювального комплексу 2022-06-20T15:01:42+03:00 Микола Павлунько n.pavlunko@gmail.com Олег Посмітюх olegposmit777@gmail.com Олег Богатов bogatovolegigoor@ukr.ua Микола Шилан shylan.m83@gmail.com <p><em>Розглянуті питання взаємозв’язку поміж ймовірністю приймання вірного рішення людиною (оператором вогневого засобу), що приймає рішення в процесі проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки та/або проведення навчань військ з бойовою, а також якістю функціонування вимірювальних засобів стріляючих підрозділів і полігонного вимірювально-обчислювального комплексу.</em></p> <p><em>Розроблений алгоритм обробки вимірювальної інформації, який дозволить максимізувати ймовірність прийняття вірного рішення людиною (оператором вогневого засобу) при виникненні ризикової ситуації.</em></p> <p><em>Складена узагальнена кваліфікація ризикових подій на полігоні (на бойовій позиції комплексу протиповітряної оборони) по принципу залежності від головних причин їх виникнення та ступеня безпеки.</em></p> <p><em>Здійснений аналіз нових або тих, що повторюються, небезпечних факторів на виконання заходів по їх усуненню або зменшенню небажаного впливу (якщо їх неможливо усунути) ще до того, як виникне небезпечна ситуація у польоті.</em></p> <p><em>На прикладі застосуванням зенітних ракетних комплексів було розглянуто задачу забезпечення прийняття рішення людиною (оператором вогневого засобу) при проведенні стрільб при яких</em> <em>аналізувався&nbsp; простий випадок оцінки двох чинників: вірогідність події і тяжкість можливих наслідків. </em></p> <p><em>Розв’язана задача оптимізації обробки вимірювальної інформації в комплексі засобів вимірювально-обчислювального комплексу вогневого засобу яка дозволила забезпечити отримання максимального обсягу інформації заданої вірогідності за визначений термін контролю та управління об’єктами. Отримані рівняння для оцінки вектору стану польоту повітряного об’єкту і для точності даної оцінки дозволили в сукупності&nbsp; максимізувати достовірність інформації для прийняття рішення людиною (оператором вогневого засобу).</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Микола Павлунько, Олег Посмітюх, Олег Богатов, Микола Шилан http://sit.nuou.org.ua/article/view/260139 Методика апробації проектів стратегічних концептуальних документів у сфері воєнної безпеки 2022-06-28T13:46:01+03:00 В'ячеслав Косевцов kosevtsov@ukr.net Анатолій Лобанов anatolii_l@ukr.net Валерій Свинаренко ws57@i.ua <p><em>Останнім часом у зв’язку з інтеграцією України до Північно-атлантичного альянсу НАТО в державі розробляється велика кількість концептуальних стратегічних документів, особливо у сфері воєнної безпеки. На жаль, якість цих документів дуже часто бажає бути кращою. Розроблені концептуальні стратегічні документи дуже часто мало стикуються між собою, а іноді по деяких питаннях суперечать один одному. Отже, виникла необхідність розробити методичний апарат оцінювання концептуальних стратегічних документів ще на етапі їх розроблення.</em></p> <p><em>У статті пропонується науково-методичний апарат комплексного оцінювання проєктів стратегічних концептуальних документів. Для проведення зазначеної процедури запропонований перелік показників – ступінь відповідності назви документа його структурі&nbsp; і змісту; ступінь врахування вимог документів вищого рівня; ступінь впливу основних положень документа на процес планування на основі спроможностей&nbsp;розвитку ЗС України (сил оборони); ступінь врахування&nbsp;документом&nbsp;основних положень територіальної оборони України; ступінь впливу основних положень документа на ефективність мобілізаційного розгортання ЗС України (сил оборони); ступінь впливу основних положень документа на ефективність управління ЗС України (силами оборони); ступінь впливу основних положень документа на ефективність логістичного забезпечення ЗС України (сил оборони); ступінь впливу основних положень документа на оперативне&nbsp; забезпечення ЗС України (сил оборони); ступінь сумісності документа з аналогічними документами НАТО. Наведений перелік показників максимально широко дозволяє оцінювати проєкти стратегічних концептуальних документів з урахуванням їх узгодженості з вже існуючими документами вищого та рівноцінного рівнів і охоплювати усі супутні сфери діяльності.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 В'ячеслав Косевцов, Анатолій Лобанов, Валерій Свинаренко http://sit.nuou.org.ua/article/view/259580 Аналіз базових принципів, концепцій та понять доктринального забезпечення збройних сил провідних країн світу 2022-06-21T14:42:32+03:00 Юрій Репіло y_repilo@ukr.net Віктор Россійцев victor.rossiytsev@gmail.com Олексій Іщенко oleksiyishchenko13@gmail.com <p><em>Робота із впровадження окремих іноземних стандартів у діяльність Збройних Сил України неможлива без розуміння наріжних концепцій доктринального забезпечення відповідної країни. Збройним Силам України визначено завдання щодо врахування стандартів провідних країн світу у національні керівні документи. Втім, кожна країна світу має власні мову, стандарти і термінологію відмінні від стандартів НАТО та Збройних Сил України. Крім цього, доктринальні положення провідних країн містять поняття і терміни які відсутні у положеннях національних керівних документах. Врахування стандартів провідних країн світу потребує дослідження наріжних концепцій доктринального забезпечення таких країн. </em></p> <p><em>Метою статті є виділення, опис і систематизація принципів, концепцій та понять доктринального забезпечення збройних сил провідних країн світу на прикладі Сухопутних військ США. Сполучені Штати Америки є однією з провідних країн світу і її керівні документи мають значний вплив на розвиток доктрин у НАТО та ЗС України. В основі роботи лежить Доктринальна публікація ADP 3-0 Операції. Доктрина СВ США ADP 3-0 Операції є ключовою доктриною СВ США що визначає зміст решти керівних публікації застосування найбільшого і найстарішого виду ЗС США. Розуміння і запровадження у діяльність ЗСУ окремих доктринальних документів СВ США неможливо без знання основних концепцій і понять доктрини ADP 3-0 Операції. </em></p> <p><em>У статті розкрито та проілюстровано структуру і взаємозв’язок принципів, концепцій і понять доктрини застосування СВ США. Зокрема концепцій Спільних зусиль, Об’єднаних наземних дій, Рішучих дій, розкриті різниця у підходах до стабілізаційних дій та зміст такого виду дій як Військова підтримка цивільної влади. Одним із результатів роботи є створення структурно-логічної схеми ключових принципів, концепцій і понять доктрини застосування СВ США, що дозволить подальше фахове обговорення доцільності впровадження таких концепцій. Результати роботи будуть цікаві розробникам доктрин, науково-педагогічним працівникам та офіцерам і керівному складу органів військового управління відповідальних за розробку доктрин за напрямком діяльності. </em></p> <p><em>Наприкінці визначено напрямки подальших досліджень стандартів та доктрин провідних країн світу, що сприятимуть їх коректному запровадженню у діяльність сектору безпеки та оборони України.</em></p> 2022-07-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Юрій Репіло, Віктор Россійцев, Олександр Іщенко http://sit.nuou.org.ua/article/view/252774 Міжнародні кібернавчання LOCKED SHIELDS – 2022. Проблемні питання в підготовці складових сил оборони та безпеки України 2022-02-16T13:26:13+02:00 Євген Живило zhivilka@i.ua Олександр Черноног skbzsua@ukr.net <p><em>В сучасних умовах для України забезпечення кібербезпеки є одним із пріоритетів у системі національної безпеки. За цих умов вага кіберзагроз зростає і ця тенденція в міру розвитку інформаційних технологій та їх споріднення з технологіями штучного інтелекту в найближче десятиліття посилюватиметься. Збільшення такого впливу на функціонування структур управління як національних, так і транснаціональних вимагає до формування нового безпекового формату. Між світовими центрами сили відбувається поділ сфер впливу у кіберпросторі, посилюється їх прагнення за рахунок такого поділу забезпечити реалізацію власних геополітичних інтересів.</em></p> <p><em>Рівень виклику у національному сегменті кіберпростору країн-світу в цілому з кожним роком зростає як за розміром, так і за рівнем складності. Складовим сил оборони та безпеки України вкрай необхідні досвідчені експерти з хорошими навичками в тестуванні на проникнення, передачі, обміні інформацією та ситуаційною обізнаністю. При цьому важливим є досвід представників, як цивільного сектору, так і сектору оборони держави які залучались до проведення міжнародних кібернавчань у складі команди.</em></p> <p><em>В цій ситуації, в рамках міжнародного співробітництва, українським експертам з кібербезпеки задля досягнення оперативної сумісності є вкрай важливим спрямувати свої практичні навички щодо захисту національних ІТ-систем та критичної інфраструктури від атак у реальному часі.</em></p> <p><em>Так, покращення навичок національних кібергруп швидкого реагування потрібно зосередити на: обміні інформацією про кібератаки та кіберінциденти, проведенні спільних кібероперацій та розслідуваннях міжнародних кіберзлочинів, регулярних спільних кібернавчаннях та тренінгах, обміні досвідом та найкращими практиками із відповідними підрозділами держав – членів НАТО.</em></p> <p><em>Практична спрямованість у тісній співпраці представників експертних груп у сфері кіберзахисту на одній платформі в режимі реального часу – це унікальна можливість для національних кіберзахисників практикувати захист національних ІТ-систем та критичної інфраструктури під тиском серйозної кібератаки.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Євген Живило , Олександр Черноног http://sit.nuou.org.ua/article/view/252736 Методика розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури 2022-02-11T08:04:04+02:00 Леся Козубцова l.kozubtsova@i.ua Володимир Подоляк volyn@ukr.net Ігор Козубцов kozubtsov@mail.ua <p><em>В науковій статті запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Під потребою у забезпеченні виконання заходів кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в статті запропоновано розуміти необхідну кількість засобів кіберзахисту та обслуговуючого персоналу для забезпечення роботи організації. Розроблення зазначеної методики виникла необхідність у формуванні загального порядку розрахунку потреби забезпечення виконання заходів кібербезпеки в об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив відсутність у відкритому доступі аналогічної методики. Зазначена методика необхідна власнику об’єкта критичної інформаційної інфраструктури для своєчасного планування ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Ці дані також необхідні для забезпечення ефективного функціонування об’єкта критичної інформаційної інфраструктури, а отже виконувати свою цільову функцію. Методика включає наступні ключові етапи розрахунку, а саме: потреби організації у засобів кіберзахисту; потреби у засобах кіберзахисту на випадок колапсу; остаточної потреби у засобах кіберзахисту на доукомплектування організації та відновлення на випадок колапсу; потреби у фінансовому резерві необхідного для закупівлі однотипних засобів в процесі доукомплектування та відновлення (остаточна) засобів кіберзахисту; потреби у штаті системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу для обслуговування засобів кіберзахисту; штатної чисельності (та на випадок колапсу) системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу необхідного для обслуговування груп засобів кіберзахисту; коефіцієнта укомплектованості засобів кіберзахисту. Дана стаття є результатом продовженням дослідження в напрямку з попереднього опису “Майбутнє безпекове середовище 2030”. Результат розширює наукові межі щодо реалізації невідкладних заходів державної політики з нейтралізації загроз кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Наукова новизна одержаного результату полягає в тому, що вперше запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Це надає можливість відповідальній особі у структурно-відокремлених підрозділах об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за єдиним шаблоном розраховувати потреби ресурсного забезпечення.</em></p> 2022-07-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Леся Козубцова, Володимир Подоляк, Ігор Kozubtsov