КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ПРОГРАМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕМОНТОПРИДАТНОСТІ СКЛАДНИХ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-39-3-91-98Ключові слова:
складна технічна система, надійність, ремонтопридатність, ефективність, виріб, технічне обслуговування і ремонт, технічне рішення, програма забезпечення ремонтопридатності, відновленняАнотація
У статті запропоновано концептуальні основи розробки програм забезпечення ремонтопридатності складних технічних систем (СТС). Розглядається важливість і актуальність проблеми забезпечення ремонтопридатності для сучасних СТС. Показано, що в програмі забезпечення надійності та інших документах не приділено належної уваги обґрунтуванню забезпечення ремонтопридатності на етапах розробки і виробництва СТС. Розглядається необхідність в обґрунтуванні вимог до цієї властивості з урахуванням трьох основних аспектів: технічного, економічного і організаційного. Наведено класифікацію показників ремонтопридатності та основних груп факторів, які впливають на них.
Показано, що стадія науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт є основним етапом розробки СТС, на якому повинна забезпечуватися відповідність досягнутого рівня ремонтопридатності СТС, що розробляється нормативним вимогам; на цьому ж етапі мають бути виявлені усі основні слабкі елементи конструкції, встановлені основні причини відмов. Заходи, що проводяться на цій стадії, по підвищенню ремонтопридатності повинні враховувати і бути взаємопов’язані як з технологією виготовлення, так і зі стратегією ТО і Р.
За результатами – наведено сучасний підхід до проблем підвищення ремонтопридатності СТС, як до одного з напрямків підвищення ефективності функціонування. Визначений сучасний підхід до проблем ремонтопридатності СТС та уточнені завдання щодо її вирішення на основі аналізу вирішення цієї проблеми в США та інших провідних країнах світу.
Сформульовані основні напрямки розробки плану і програми забезпечення ремонтопридатності СТС при їх розробці та виробництві. Показано, що розробка плану і програми забезпечення ремонтопридатності СТС дозволить оцінити рівень ремонтопридатності з моменту затвердження технічного завдання до моменту серійного виробництва. При цьому підкреслено необхідність враховувати, що розгляд вимог до ремонтопридатності, закладених в програмі, має стати частиною будь-якого проекту, як елемент програми розробки СТС.
Посилання
1. GOST V 15.206–84. Programma obespecheniya nadezhnosti. Obshchiye polozheniya [Tekst].– M.: Izd-vo standartov, 1984.
2. DSTU 2860–94. Nadiynistʹ tekhniky. Terminy ta vyznachennya –Derzhstandart Ukrayiny, 1995. – 34 s.
3. DSTU V 3576–97. Yekspluatatsíya ta remont víys'kovoí̈ tekhníki. Termíni ta viznachennya [Tekst]. – K.: Derzhstandart Ukraí̈ni, 1997. – 61 s.
4. Voyennyy standart SSHA Mil-STD-470. Trebovaniya k programme obespecheniya remontoprigodnosti sistem apparatury i otdel'nykh ustroystv [Tekst].
5. Voprosy matematicheskoy teorii nadezhnosti [Tekst] / pod red. B. M. Gnedenko. – M.: Radio i svyaz', 1983. – 374 s.
6. Remontoprigodnost' mashin [Tekst] / A. I. Aristov [i dr.]. – M. :Mashinostroyeniye, 1975 – 367 s.
7. Maintainability Engineering Handbook [Text], NAVORD OD 39223 Wosh, 1970. – 540 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
