МЕТОД ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ

Автор(и)

  • Леонід Михайлович Артюшин
  • Олег Сергійович Бойченко

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2017-30-3-26-31

Ключові слова:

алгоритм кластеризації, інформаційно-комунікаційна мережа, залишковий заряд акумуляторної батареї

Анотація

У статті розроблено метод енергоефективної кластеризації інформаційно-комунікаційної мережі автоматизованої системи управління військами, в якому за рахунок визначення контролера кластеру у відповідній кластерній зоні за результатами розв’язку багатокритерійної задачі обирається оптимальна структура (топологія) мережі з множини можливих. Проведено аналіз сучасних алгоритмів кластеризації мереж, на основі якого запропоновано новий метод, який враховує не тільки зв’язність вузлів мережі при виборі контролеру кластеру, а ще й енергетичні параметри вузлів. В якості метрики енергоефективності застосовано безрозмірний коефіцієнт залишкового заряду акумуляторної батареї пристрою.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-27

Номер

Том 30 № 3 (2017)

Розділ

Теоретичні основи створення і використання інформаційних технологій

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.