Методика визначення кількості комплектів клієнтської частини Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-37-1-133-138Ключові слова:
військовий облік, клієнтська частина, Єдиний державний реєстр військовозобов’язанихАнотація
У статті запропоновано методику визначення кількості комплектів клієнтської частини Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних.
Методика відображає логічну послідовність дій, яка складається з трьох етапів: формування вихідних даних, визначення основних показників та визначення кількості комплектів клієнтської частини Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, при цьому вихідні дані методики за призначенням розподілені на шість груп.
Запропонована методика охоплює усі напрямки робіт, які виконуються підрозділами військових комісаріатів, що дає змогу:
визначити кількість комплектів клієнтської частини Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних для виконання операцій з ведення військового обліку призовників та військовозобов’язаних у військових комісаріатах;
розрахувати необхідну чисельність операторів Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних з урахуванням завдань, які покладаються на структурні підрозділи військових комісаріатів, в межах визначеного ліміту чисельності військовослужбовців і працівників та провести перерозподіл обов’язків між існуючими посадовими особами військових комісаріатів.
Отримані результати дослідження можуть бути використані під час проведення розрахунків кількості комплектів клієнтської частини Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних для удосконалення організаційно-штатної структури військових комісаріатів та розроблення керівних документів з питань визначення відповідних норм їх забезпечення та постачання відповідними зразками озброєння та військової техніки.
Посилання
1. Nakaz Ministerstva oborony Ukrajiny vid 15.04.2019 №180 “Pro pryjnjattja na postachannja ta vvedennja v ekspluataciju Zbrojnykh Syl Ukrajiny avtomatyzovanoji systemy Jedynogho derzhavnogho rejestru vijsjkovozobov'jazanykh, shyfr “Oberigh”.
2. Zakon Ukrajiny “Pro Jedynyj derzhavnyj rejestr vijsjkovozobov'jazanykh”.
3. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 07.12.2016 №921 “Pro zatverdzhennja Porjadku orghanizaciji ta vedennja vijsjkovogho obliku pryzovnykiv i vijsjkovozobov'jazanykh”.
4. Nakaz Ministerstva oborony Ukrajiny vid 08.08.2017 №418 “Pro zatverdzhennja Porjadku vedennja Jedynogho derzhavnogho rejestru vijsjkovozobov'jazanykh”.
5. Pravdyvecj O.M., Analiz chynnykiv, jaki vplyvajutj na funkcionuvannja systemy vijsjkovogho obliku ghromadjan Ukrajiny, Zbirnyk naukovykh pracj Nacionaljnoji akademiji prykordonnoji sluzhby Ukrajiny 2016, №1(67), S.223-229.
6. Pravdyvecj O.M., “Normatyvno-pravove zabezpechennja stvorennja ta funkcionuvannja informacijnoji avtomatyzovanoji systemy vijsjkovogho obliku ghromadjan Ukrajiny”, Zbirnyk naukovykh pracj Centru vojenno-strateghichnykh doslidzhenj NUOU, 2015, №3 (55), S. 130-132.
7. Pravdyvecj O.M., Chelobitchenko O.O., Babenko S.V. “Modelj systemy vijsjkovogho obliku ghromadjan”. Trudy universytetu, NUOU, 2017, № 6 (145), s. 114-120.
8. Pravdyvecj O.M., Chelobitchenko O.O., Jakymenko S.V., Khardelj R.Z. “Metodyka pidghotovky operatoriv jedynogho derzhavnogho rejestru vijsjkovozobov'jazanykh rajonnykh (misjkykh) vijsjkovykh komisariativ”, Trudy universytetu, 2018, №3 (148), S. 142-150.
9. Nakaz komanduvacha Sukhoputnykh vijsjk Zbrojnykh Syl Ukrajiny vid 12.04.2019 №188 “Pro zatverdzhennja dopovnenj do Zbirnyka normatyviv bojovoji pidghotovky Sukhoputnykh vijsjk Zbrojnykh Syl Ukrajiny 2002 roku”
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
