Методичний підхід щодо аналізу живучості системи пунктів управління

Анотація

У статті розглядається проблема аналізу живучості системи пунктів управління (ПУ) як одна із складових проблеми живучості військ (сил). При розгляді цієї проблеми здійснена декомпозиція системи ПУ ЗС України за рівнями системи управління військами та за структурою Збройних Сил (ЗС) України, а саме: на стратегічному рівні – система ПУ Головнокомандувача ЗС України; на оперативно-стратегічному рівні – системи ПУ командувача Об’єднаних сил, командувачів видів та окремих родів військ; на оперативному рівні – системи ПУ командувачів оперативних командувань та командирів повітряних командувань. Показано, що у наукових працях, присвячених проблемним питанням управління військами під час їх застосування, застосовуються моделі, які описують живучість тільки окремих ПУ. У зв’язку з цим, у статті запропоновано методичний підхід аналізу живучості системи ПУ, який базується на теорії імовірностей. Введено показники живучості – імовірність збереження працездатного стану системою ПУ на відповідному рівні та відповідно до виду, окремого роду військ та оперативного і повітряного командування. Методичний підхід до аналізу живучості системи ПУ дає можливість розрахувати імовірності збереження працездатного стану системою ПУ залежно від рівня управління. Для перевірки адекватності методичного підходу розглянуто систему ПУ стратегічного, оперативно-стратегічного та оперативного рівнів. Показано, що запропонований підхід не суперечить положенням теорії управління військами та дозволяє розробити методику обґрунтування вимог до живучості системи ПУ ЗС України.